На світлині: Сергій Мельникофф у Флориді.

✦ Грузія Online, 2009 | СЕРГІЙ МЕЛЬНИКОФФ — ПРОСТИЙ БОЄЦЬ КАВКАЗЬКОГО СПРОТИВУ

Оригінал інтерв'ю на Грузія Online

Грузія очікує на приїзд знаменитого фотохудожника і найскандальнішого авантюриста сучасності. Місяць тому головна газета Іспанії «Нова Іспанія» розмістила на першій шпальті портрет цієї людини на фоні водоспаду Вікторія в Південній Африці з великим заголовком: «Найзнаменитіший авантюрист відкриває Астурію. Сергій Мельникофф летить через океан своїм літаком через одну фотографію…» В Іспанії Сергій отримав престижну нагороду «Планета Земля — 2008» за фотографію, виконану ним в горах Південного Китаю. Сьогодні оригінал цієї роботи пропонується однією з галерей в Маямі за 100 тисяч доларів. Його роботи прикрашають колекції Елтона Джона і Джоржа Буша, Султана Брунею і короля Непалу...

Фотограф, котрий належить до світової еліти супер-професіоналів, представляє у власних галереях і на персональних виставках роботи, які відображають грандіозні ландшафти дикої природи і проникливі портрети представників чисельних куточків Землі. Знімавши в 150 страїнах світу, наділений витонченим смаком, вибагливий митець створив безліч прекрасних образів нашої планети — від вічно засніжених, кам’янистих схилів гір до болотистих драговин джунглів.

Нема світлин прекрасніше, ніж розкішні панорами дикої природи, виставлені в галереях «MELNIKOFF». Здійснивши чергове навколосвітнє турне (є ж люди з такою роботою!), Сергій усамітнюється у власній лабораторії, неподалік від Маямі. Метафізика світлин Сергія Мельникофф — це дещо невловиме, що не піддається опису. Те, що стоїть за колосальною по вартості технікою, майстерністю «постановки» натурного світла в природі, багатоденними очікуваннями «променя сонця». За всім тим, що має префікс «фото» і за тим, що не має раціонального пояснення. Це дещо духовне, можливо, привезене майстром із загублених куточків Тибету, що несе надсильний присмак таємниці. Не дарма ж Сергій десяток років тому пройшов дорогою Реріха в Гімалаях. Вся ця сукупність і складає специфіку його творчості.

При цьому, міжнародно визнаний майстер заявляє, що не є класичним фотографом. Людина, яка користується унікальною апаратурою, наймає для зйомки єдиного кадру групу асистентів і літальні апарати, стверджує, що працює, спираючись не на базові знання фотосправи, котрих ніде і ніколи не отримував, а дослухається до поклику серця і до власної інтуїції. «Я чекаю, коли народиться те, що я хочу показати на фотографії», — каже він.

Про гірського фотографа наполегливо ходять чутки, що неосяжним для простих смертних чином «вічний мандрівник» вміє розгонити обложну хмарність, одним лише бажанням «пересувати» хмари і зупиняти зливу на ту мить, коли він встановлює на треногу свою величезну камеру. Ці розповіді передаються чисельні відомі альпіністи, котрі зустрічали людину з десяти кілограмовим фотоапаратом на різних вершинах світу. Про це ж пишуть і журналісти, котрим пощастило брати участь в експедиціях IPV News USA.

Мельникофф лише за паспортом американець. За покликанням він — громадянин світу, котрий подовгу жив і працював в таких екзотичних країнах, як Непал, Індія, Малайзія, Перу, Зімбабве, Індонезія, Бруней, Філіппіни, Китай, Японія, Мексика, Корея, Таїланд… Мало хто в нашу добу живе таким насиченим на пригоди життям. Гімалаї і Тибет, Кордильєри і Анди, Тянь-Шань і Памір, Альпи і гори Антарктиди — немає на Землі гірської країни, в котрій би він не побував.

І ось, автор супер-скандального сайту «ГУЛАГ — з фотокамерою таборами», американський фотограф Сергій Мельникофф, везе в Тбілісі трагічну виставку «Хроніки Пекла».

Пропонуємо нашим читачам інтерв’ю з Сергієм Мельникофф.

На світлині: Сергій Мельникофф дає інтерв'ю журналістам Грузії після зустрічі з Патріархом Ілією Другим. Тбілісі, 2009 рік.

КОР. — ЗМІ Грузії щойно інформували читачів про виставку робіт Алли Дудаєвої. І ось знову її прізвище на афішах разом з Вашим ім’ям. Що пов’язує Вас із вдовою легендарного президента Ічкерії?

MFF. — Глибока дружба. І ще більш глибока ненависть до росіян.

КОР. — Ви хотіли сказати, до правителів Росії?

МFF. — Висловився саме так, як хотів. Я не політик. Мені немає потреби вклонятися всякому негіднику, якщо той високо заліз. Я освічена людина, яка має власні ЗМІ. Тому я уважно слідкую за власною мовою. Але при цьому називаю чорне чорним. Не сірим, не білуватим і сіро-буро-малиновим, а чорним! Якщо від цього когось тягне виблювати — його проблеми.

КОР. — Але, виходить, що Ви звинувачуєте весь народ...

МFF. — Безумовно. Російськомовна популяція зведена до скотинячого стану. Мені думається, що моральних виродків в Росії не менше, ніж 60 – 70 відсотків. Якщо у фермера поголів’я худоби буде складатися наполовину зі скажених особин, що він з таким стадом зробить? Росію необхідно розчленувати на множину дрібних держав і в більшій частині з них вести зовнішнє управління.

КОР. — Але Ви ж самі носите російське прізвище...

МFF. — Я американець. А моє прізвище давно стало торговою маркою. Тому змінювати його мені не з руки. І в Росії я ніколи не жив. Я втік разом з сім’єю з країни під назвою Радянський Союз...

КОР. — Але, можливо, все-таки винен не народ, а його правителі?

МFF. — Ми судимо про народ із дій його уряду — чи не так? Скільки в Росії злочинців? Весь чиновницький клас. Вони в сто разів більші злочинці, ніж ті, хто сидить по російських тюрмах. Ви згодні зі мною? Тоді як ми охарактеризуємо цей, з дозволу сказати, народ?

Російський народ — повністю деградована більша частина населення, котра вбога морально, етично, розбещена до повної втрати понять добра і зла. Врешті-решт, вони просто дурні. Найпримітивніші дурні. Якщо ви сумніваєтеся в цьому, — критично почитайте внутрішні новини Росії, послухайте партійних глашатаїв, подивіться їхнє вбоге телебачення — воно ж орієнтоване виключно на даунів. Це гола констатація факту, а не моя інтерпретація бачення місця Росії в світі. Немає цього місця. Росія — країна нечисті. Країна рабів. І навіть ці слова не я написав, а ще Гоголь. Вважаєте його теж русофобом і людиноненависником?

КОР. — Тим не менш, президент Барак Обама нещодавно зустрічався з президентом Росії...

МFF. — Про Обаму і його зустрічі з Медвєдєвим. Він би ще з Путіним зустрівся... мені глибоко боляче і соромно за свого президента з дипломом однієї з провідних світових юридичних шкіл, котрий знаходить за можливе зустрічатися з кримінальним непотребом. Медвєдєв — це Петрушка. Він не більш легітимний президент, ніж я в якості японського Мікадо.

Ціна путінсько-медвєдєвської Росії сьогодні — 1 Євро. Необхідно констатувати очевидну істину, що російська держава твердо стоїть на фашистських позиціях. Ідеологія совків ніколи й не відрізнялася від фашизму. Ми маємо справу не просто з політичною шантрапою. Ми маємо справу зі злочинною державою. Злочинною упродовж всієї новітньої історії! Світовому співтовариству необхідно знайти вирішення російського питання.

Войнович геніально описав цих «патріотів» в Чонкіні: вони бухаються на коліна, щойно відчувають спротив. Самі-то вони вмирати бояться до втрати свідомості, накладають повні штани, лижуть чоботи, на все готові, аби зберегти свої шкури. А от в розстрільних командах російські «патріоти», як риба в воді.

Проблема в тому, що всі ми це прекрасно розуміємо, але продовжуємо посміхатися крадію і пройдосі, який уособлює ще більшого пройдоху і військового злочинця. А в цілому, який уособлює весь російський народ. Саме про діяння цих «політиків» і російського народу виставка «Хроніки Пекла».

КОР. — Ви творець гучного сайту «ГУЛАГ — з фотокамерою таборами», який різко засуджує час правління Сталіна, грузина за національністю...

МFF. — Ви хочете задати мені провокаційне, в певному сенсі, питання про Сталіна на території Грузії. Я відповім Вам наступним чином: — Фільм великого Абуладзе був каяттям за всю грузинську націю. (Мається на увазі фільм Тенгіза Абуладзе «Каяття» — примітка редакції).

КОР. — Цього року виповнюється двадцять років з моменту падіння «залізної завіси» в Європі, що супроводжувалось руйнуванням Берлінської стіни і чергою «оксамитових революцій». Що ви можете сказати про політику Путіна стосовно Грузії?

МFF. — Ви застосовуєте слово «політика» стосовно кого? Бандита з підворіття? Стосовно цього слизня вагоме слово повинен сказати товариш «Маузер». Вові більше пасує псевдонім «Чаушеску». До речі, на багатьох сайтах рибоокого так і називають.

КОР. — Але як журналіст і громадський діяч, неможна заперечувати очевидного факту, що Ви стоїте на крайніх позиціях.

МFF. — Ви хочете вжити нині модне слівце «екстреміст»? Я вам запропоную кращий варіант — ВОРОГ. Це слово найбільш повно характеризує моє ставлення до проституйованих російських політиків. Що ж стосовно народу цієї країни, то до рабів я можу відчувати лише бридливість і зрозумілу жалість.

«В 90-х роках, в рамках лібертаріанської моделі, російські журналісти вважали себе «сторожовими псами демократії», вважаючи за свій обов’язок критикувати владу з усякого приводу. Критицизм стосовно влади був невід’ємною рисою ЗМК (засобів масової комунікації. — ред.) 90-х років. Але такий підхід суперечив традиціям російської політичної культури, в котрій вища влада має сакральні основи. Жорсткий критицизм ЗМК руйнував ці основи, позбавляв владу сакральності, а значить, і легітимності. Тому лібертаріанська модель журналістики підривала авторитет не лише окремих політиків і чиновників, але і держави в цілому… Завдяки популярності президента Путіна, впорядкуванню політичної та економічної систем країни в результаті реформ, зростанню економіки, більшій соціальній орієнтованості уряду поступово став зростати престиж влади і її представників в суспільстві. Найавторитетнішим представником влади є В. Путін. І багато в чому це пов’язано з тим, що він повернув російській владі її сакральні основи, тим самим відродивши російську державність».

Вам потрібні ще якісь докази про неповноцінність цього народу? Мені ні.

На світлині: Сергій Мельникофф і Алла Дудаєва з виставкою «Хронікі Пекла» на проспекті Шота Руставелі. Тбілісі, 2009 рік.

Про нашого співбесідника

З довідника «Хто є хто в Америці»

Сергій Мельникофф народився в Ленінграді в 1955 р. в сім’ї льотчика WWII, генерала авіації. Вищу освіту здобув в океанографії і біології (PhD в морській біохімії). Колишній член правління Радянського Фонду культури. Більше 30 років працює в професійній журналістиці. Один із найдорожчих фотохудожників.

Дисидент, відбував тривалий строк ув’язнення в радянських таборах (1981 – 1987). Автор виставки «Звинувачення СРСР в дослідах над людьми», котру демонстрував в найбільших університетах Японії, Південної Кореї і США. Читав курс лекцій з історії ГУЛАГУ в Каннамському університеті Сеула, в університеті Сока в Токіо і ряді американських університетів.

В 1989 році втік з СРСР разом з дружиною і малолітньою донькою. Перебуваючи у нелегальному становищі в Китаї, де сім’ю переховувала американська CBS News, отримав статус політичного біженця спеціальним рішенням ООН. Посольством США був переправлений до Таїланду, звідки іммігрував до Америки.

Громадянин США з 1990 року. Працював незалежним консультантом в воєнній розвідці США, займаючись пошуками військовополонених американців, які пройшли радянський ГУЛАГ. Брав участь в ряді секретних місій Пентагону на території Росії і СНД. Автор книги «Полонені американці — завжди товар», яка різко критикує роботу комісії POW/MIAs міністерства оборони США.

Засновник і власник двох американських корпорацій, які замаються експедиційними і знімальними роботами під водою і на високогір’ї; а також галерейним арт-бізнесом. Ідеолог космічного туризму; ще в 1994 році проходив підготовку до польоту на орбітальну станцію «Мир».

В 2002 році, за дорученням президента Киргизії Аскара Акаєва, здійснив зйомочну експедицію і привласнив ім’я безіменній горі на Тянь-Шані «Пік 11 вересня», як данину поваги народу Киргизстану в пам’ять про найбільшу американську трагедію.

Один з найсильніших у світі фото і телеоператорів в екстремальних природних умовах. Володіє в Мережі десятками web-сайтів. Творець відомого сайту «ГУЛАГ — з фотокамерою таборами». Співавтор і виконавчий директор міжнародного проекту-виставки «Хроніки Пекла — звинувачення Росії в геноциді кавказьких народів».

Творець телевізійних серіалів «Година пригод», «Мисливці за скарбами» і «Для диких тварин місця в світі немає». Працював як режисер-оператор в 150 країнах світу на всіх континентах Землі.

На світлині: Сергій Мельникофф на зйомках в Грузії. 2009 рік.

Переклад з російської здійснено сайтом «Стопком».