На світлини: приватний будинок, зруйнований російською армією. Фото Сергія Удовікова: м. Харків, 13 березня 2022 року.

✦ Галина Кириченко, 2022 | АПОКАЛІПСИС. ПОЧАТОК

«Апокаліпсис. Початок» — це нова грандіозна виставка під відкритим небом Міжнародного благодійного фонду «Душа України».

Експозиція, яка складається із 85 робіт на воєнну тематику, представлена українськими фотокореспондентами, що працюють в ці жахливі, страхітливі дні на лінії дотику з ворогом, чи, навіть, на окупованих територіях.

У проєкті представлено декілька неординарних рішень. У першу чергу, — це розмір та технічна якість виставкових робіт. Зачинателі експозиції на першопочатках домагалися фотографій, які придатні для друку тільки у плакатному розмірі з відповідними технічними характеристиками.

Акцент у виставкових експонатах зроблено на філософському осмисленні безжальної, нещадної, жорстокої, нелюдяної суті війни. Унікальні за своїм змістом кадри у літературному супроводі розгортаються перед західним глядачем, який далекий від сприйняття воєнних реалій, щонайширшим спектром «банальності зла». Концептуально у виставці реалізовано класичний вислів: «іди та дивись».

На світлини: робота Олени Долженко. Тридцять дев’ятий день війни. Розбите помешкання у Північній Салтовці в одній із висоток Харкова. Це один з найбільш постраждалих районів Харкова, що межує з кордоном Росії. Знято 31 березня 2022 року.

Зразу ж необхідно відмітити склад професіоналів, роботи яких відібрано для міжнародного показу. Окрім майстерних творів всесвітньо відомого Євгена Малолєтки із «Асошиейдет Прес» та киян Ігоря Захаренка, що знімає разом з сином Іваном (останній дебютує кадрами з такими ж нещадними, апокаліптичними подіями із багатостраждальної Бучі), — оригінальне бачення війни демонструють роботи Олени Долженко — учениці харківського метра пейзажної фотографії Володимира Оглобіна. Волонтер із Харкова, Олена Долженко, розділила виставкову площу із прославленим Євгеном Малолєткой. Їм обом вдалося захопити добру третину гігантської експозиції.

Всі дні російської окупації фотограф Ігор Митянський мешкав у Бучі з трьома фотоапаратами. Презентовані ним фотографії відрізняються філософським осмисленням жаху, варварства ХХІ століття, в яке його кинула Доля: людину з камерою без суду та слідства страчено російськими завойовниками.

Кадри, що зроблено Вадимом Сараханом та Андрієм Нестеренком на околицях Києва та області, розгортають перед нами трагізм кожного дня, спричинений воєнними діями. Вони демонструють всю багатогранність зла, що нависло над українською землею.

Після того, як російська ракета влучила в будинок та зруйнувала харківське помешкання Леоніда Логвиненка, — він проживає в палатці волонтерів на центральній площі свого напівзруйнованого міста. Фотоапарат спас життя Леоніду: під час обстрілу метр був на зйомках. Сьогодні камера — єдина вціліла річ із майна майстра.

Ввійшла в експозицію і робота, зроблена смартфоном. Фотографію зняв Олександр Удовіков. Зображення з телефону було апаратно доведено до потрібної якості широкоформатного друку.

Спеціальний розділ галереї представлено унікальними фотографіями воїна батальйона «Азов» — Дмитра Козацького. Знімки, що в одну мить стали знаменитими, розійшовшись світом із катакомб «Азовсталі», якими «хвасталися» перед своїми читачами Гардіан та Нью-Йорк Таймс, тепер можна буде побачити в плакатних розмірах. За день до взяття в полон, автору напрочуд дивовижної колекції вдалося передати свої роботи супутниковою системою Старк Лінк Ілона Маска.

Завдяки американському представництву фонду The Soul of Ukraine Foundation, Inc., організатори проєкту мають намір номінувати роботи експозиції «Апокаліпсис. Початок» для отримання Пулітцеровської премії. Мистецтвознавці одноголосно стверджують, що роботи Євгена Малолєтки, Олени Долженко, Івана Захаренка та інших авторів експозиції гідні найвищої відзнаки у фотожурналістиці.

Оригінально знайдено рішення мовних версій літературного супроводу, який оживлює та доповнює візуальний ряд. Присутній на виставці глядач, скануючи QR код, що є на кожній роботі, потрапляє у віртуальну галерею експозиції, де він отримує змогу вибрати національну мову, діючу у смартфоні. Далі, вводячи лише номер фотографії, можна подорожувати виставкою, яка подається глядачу його рідною мовою.

Зараз організатори проєкту пропонують українську, польську, німецьку, французьку та італійську мову. Англійська мовна версія є основною, базовою як для безпосередньо виставки, так і для її віртуальної галереї. Її створювала американська компанія EditMyEnglish, що тісно співпрацює з легендарним Оксфордом.

Віртуальну галерею проєкту розробила творча група із Маріуполя AI Studio — українського міста-героя, прославленого у віках як форпост спротиву армії мародерів та вбивць.

Рішенням патрона Міжнародного фонду «Душа України» Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета команда розробників інтерактивної галереї AI Studio разом з головним редактором EditMyEnglish Дженіфер Лауренс (Jennifer Lawrence) за реалізацію своєї частини проекту «Апокаліпсис…» були відзначені медалями «За жертовність та любов до України».

Міжнародний виставковий проєкт побудовано на волонтерських началах та реалізується патріотами України. Всі учасники проєкту: автори, розробники концепції, перекладачі, технічні спеціалісти, рівно як і великі жертводавці-добродійники, будуть нагороджені медаллю за «За жертовність та любов до України».

Готується подання про відзнаку символічною українською нагородою поета Петра Бабця та бібліотекаря дитячої бібліотеки Ганни Грицай із села Межова Дніпропетровської області, які завершують редакторську роботу над україномовною версією інтерактивної галереї.

Учасником проєкту, поруч з поетом та філологом, також є юна дівчина-українка Ніколіна Бондарчук, яка отримала освіту у Польщі та мешкає зараз там. Ніколіна зобов’язалася перекласти мовою Адама Міцкевича весь текстовий масив виставки.

Саме з Польщі творці виставки «Апокаліпсис…» планують розпочати європейське турне цієї антивоєнної експозиції.

Рада піклувальників Міжнародного благодійного фонду «Душа України», куди входять такі відомі діячі національного мистецтва, як Ніна Матвієнко та Ярослав Вантух, запропонували бургомістру польського міста Ключборг (Kluczbork) пану Ярославу Келяру (Jarosław Kielar) прем’єрний показ «Апокаліпсосу…», позиціонуючи виставку в якості офіційного жесту подяки полякам від українців за людяність, що проявилася в безпрецедентній допомозі українським біженцям та наданні значної військової допомоги Україні для боротьби із споконвічним ворогом двох народів.

Ідея грандіозного проєкту належить відомому в Україні американському фотохудожнику з козацьким корінням Сергію Мельникоффу, який свої мистецькі роботи позначає лаконічно — MFF. Сьогодні він — найбільш титулований фотограф світу та засновник Міжнародного благодійного фонду «Душа України».

Десятиліттями перебуваючи в офіційному статусі ворога Росії за особисту інформаційну боротьбу з Російською Федерацією, національний Герой Чеченської республіки Ічкерія Сергій Мельникофф разом з Геннадієм Корольовим та Тетяною Олександровою, завдяки фінансовій підтримці керівництва київського готелю InterContinental, створили у 2014 році грандіозну пересувну виставку про героїв Революції Гідності — «Люди Майдану». Впродовж п’яти років експозиція під відкритим небом демонструвалась від Латвії до Люксембургу, від Чилі до Флориди. Новини про «Людей Майдану» заполонили перші шпальта всіх значимих ЗМІ вже тому, що на величезний виставковий комплекс, який розміщався під вікнами Парламенту Латвії, неодноразово нападало російськомовне населення Риги. Незважаючи на це, виставку відвідало багато політичних діячів Латвії, включно зі спікером Парламенту Інару Мурнієце та лауреатом Нобелівської премії миру, екс-Президентом Польщі Лехом Валенсу.

На світлини: Персональна виставка Сергія Мельникофф «Люди Майдану» — одна з найбільших у світі експозицій просто неба.

Для нової конструкції експозиції взяли за основу технічне рішення, яке було реалізовано в «Людях Майдану». Скільки не намагалися російські мешканці Риги зруйнувати пересувні виставкові стенди, — нічого у них з того не вийшло, окрім величезного піару організаторам виставки.

Виставковий комплекс «Апокаліпсис…» створює компанія із Ужгорода — Бограч. Засновник цієї закарпатської фірми — Норберт Яцко, ренгенуючи зором серця деталі цієї півторатонної конструкції, підбирає та вмонтовує кожну по одинці, працюючи за «шурхіт горіхів». Створення конструкції виставки Бограчом оплачує Фонд, враховуючи виключно собівартість «заліза» та друкарської фарби.

Для демонстрації екстраординарної виставки її організатори запросили в очільників різних країн найзначиміші у світовому туризмі місця. Виставку «Апокаліпсис. Початок» Фонд має намір провести перед Білим Домом у американській столиці; на площі Святого Петра у Ватикані; на мосту Свободи у Венеції; перед Паризьким собором Нотр-Дам; у Римському Колізеї; у Гайд-парку Лондона; а також у центрі великих європейських столиць.

Окрема увага на отримання шансу побачити виставку надається великим світовим університетам.

На світлини: Головна сторінка віртуальної галереї виставки «Апокаліпсис. Початок», розроблена творчим колективом AI Studio з Маріуполя. Щоб зайти до галереї, натисніть на картинку.

Виставку можна замовити, надіславши запит дирекції Міжнародного благодійного фонду «Душа України»: info[at]soulofukraine.foundation

Фонд «Душа України» збирає кошти для транспортування виставки. Бажаючі надати допомогу для того, щоб якомога більше людей у світі могли побачити злочини сучасних варварів проти людяності, можуть надати допомогу, натиснувши посилання, або сканувавши смартфоном QR код.